За законами добра і краси Втілення ідей О.А. Захаренка в практику роботи класовода

 

Дискусійна панель № 1:

Педагогіка партнерства у творчій спадщині Олександра Захаренка

 

За законами добра і краси

Втілення ідей О.А. Захаренка в практику роботи класовода

 

Загарія Марія Петрівна-

учитель початкових класів

Жашківської спеціалізованої школи №1 з поглибленим вивченням окремих предметів

 

Олександр Антонович Захаренко був одним із зачинателів педагогіки співробітництва . Педагогіка співробітництва  - це система форм, методів і прийомів у навчально-виховному процесі, які спираються на принципи гуманізму і творчого підходу до розвитку особистості – дитини . Саме такий підхід характерний для педагогіки  Олександра Антоновича . Як й інші педагоги-новатори, він висував обґрунтовував і впроваджував практику ідеї творчої взаємодії вчителя і учня; навчання  без примусу; ідею досягнення поставленої мети; індивідуального і колективного підходів до діяльності учнів; творчого самоврядування; особистісного підходу до виховання; співпраці з батьками, громадськістю.

ПЕДАГОГІКА ПАРТНЕРСТВА ВАЖЛИВА І НЕЗАМІННА( сл.1)

О.А.Захаренко : «Краса творить радість, облагороджує людину. Краса душі дорожча за золото і скарби. Життя за законами добра і краси – це і є щастя».

•         По-перше, сприяє створенню атмосфери, в якій найкраще розкривається потенціал кожного учня, формується його ініціативність і креативність

•         По-друге, партнерство задовольняє потребу в значимості і приналежності та зменшує рівень стресу, що, зрештою, допомагає інтелекту працювати ефективніше

•         По-третє, такий формат стосунків найкраще готує молодих людей до професійної діяльності і ролі активного громадянина у відкритому світі

Головне у книгах Олександра Захаренка – пошук шляхів, як «створити таку школу, щоб діти зростали в ній мислячими, працьовитими, вдячними, закоханими у свій край , чутливими до добра і краси». Його слова : «Поспішаймо робити добро. Духовне добро. Воно в стократ цінніше від матеріального. Повторімося в наших вихованцях прекрасними рисами національної культури, патріотичним духом любові до свого народу, любові до вищої якості  людини – творчості!» - стали дороговказом для молодих вчителів та послідовників Захаренка.

Вивчаючи ідеї відомого педагога та втілюючи їх у власну практику, завжди ставила перед собою завдання: спрямовувати спільні зусилля на реалізацію єдиної мети, яка передбачала б виховання інтелекту й патріотичних почуттів, сприяла соціальному і фізичному розвитку учнів, збереженню їх здоров’я.

Всі ми усвідомлюємо, що головне у вихованні людини- це формування гармонійно розвиненої особистості.

Саме у стінах школи починають формуватися, набиратися знань і морального здоров’я наші діти, онуки, і чи будуть вони громадянами , гідними своєї країни й свого часу, залежить від школи та уваги до її справ усієї нашої громадськості.

Виховання неможливе без тісної співпраці школи і сім’ї. Тому прагну створити належні умови для спільної роботи школи і сім’ї, головне, аби батьки добровільно брали участь у всіх шкільних заходах, а не лише приходили на збори та урочисті свята . Спостереження за моральною вихованістю учнів , індивідуальні бесіди з батьками та матерями переконали в тому , що й емоційні стосунки в сім’ях потребують формування.

Щоб успішно розв’язувати поставлені завдання, постійно шукаю шляхи й форми підвищення якості навчання і виховання учнів, формування громадянської активності, підготовки їх до участі в трудових і суспільно корисних справах . З цією метою організовую і проводжу  бесіди з батьками «У дружньому колі» , «Батьківський всеобуч», запрошую їх до активної розмови, співпраці на уроках , святах у проведенні екскурсії.

Вже з перших кроків дитини в школі залучаю батьків до активної співпраці.

 1-вересня. Свято зустрічі зі школою, свято першого дзвоника. Перший урок, на якому батьки не тільки просто спостерігачі, а й активні учасники. Вони допомагають дитині обвести і вирізати свою долоньку, щоб розвеселити сонечко , своїми пальчиками-промінцями , наповнюють бажанням вчитися , терпінням і натхненням повітряну кульку, допомагають дитині написати своє ім’я на квіточці, з якої всі разом створюють віночок дружби 1-Б класу . І ось у результаті спільної роботи сформуємо  разом і єдине правило за яким живе мій клас-родина :

 « У нас немає «Ти», у нас немає «Я»

Ми – єдиний клас, ми – одна сім’я.

Ми – велика шкільна родина,

Мова і пісня у нас – солов’їна,

Рідна земля для всіх  - Україна» 

Спілкування з батьками допомагає мені віднайти ключик до дитячих сердець , створити такі умови , за яких кожен учень відчує свою значимість, побачить увагу вчителя саме до нього. Одним з важливих напрямів виховної роботи є виховання на традиціях українського народу, бо саме в сім’ї , в своєму рідному краю  з давніх –давен людина набувала не лише практичних навичок , а й ту духовну основу, яка дає право називатися людиною .

Родинні свята «Материнські обереги», «До землі вклонюся матері й бабусі», колективні проекти «Моя країна – Україна» , «Казка вчить, як на світі жить»

 

 

Перші уроки дітям дає природа. Учні спостерігають природу, досліджують , спілкуючись з нею, пізнають , піклуються про птахів, тварин, спостерігають за ними. Вони бачать, як продовжуються життя в рослинах , що виростили своїми руками , а потім посадили в шкільному саду, як з’являються перші листочки на деревах , які вони оберігали взимку від морозів. Як виросли пташенята у пташок, яких вони з нетерпінням чекали з далекого краю  і зустрічали весною . Як зацвітають перші квіти, посаджені їхніми руками. Все це приносить дітям радість, захоплення, відчуття причетності до великої справи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Надзвичайно велике значення у педагогічній спадщині О.А. Захаренка є «Десять заповідей синам» Це по суті, програма виховання справжньої людини. Досвід підтверджує : Якщо правильно орієнтувати учнів, якщо вміло стимулювати їхню ініціативу , вони знайдуть місце в житті і не будуть байдужими, виростуть справжніми людьми, патріотами рідної України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Без сумніву, спадщина О.А. Захаренка та реалізація його педагогічних ідей не втратила значимості та актуальності в сучасному  житті . Адже школа, ніколи не втратить своєї просвітницької функції. І ще довгий час до неї бігатимуть діти, вона стане центром духовного здоров’я і естетичного  виховання , місцем, де обожнюватимуть працю і людей праці, центром творчої думки і несподіваних дитячих відкриттів, місцем , де опановують науку спілкування , толерантності, миру і збереження білого світу для прийдешніх поколінь . Рефреном  життя і творчості  О.А.Захаренка є відоме : « Поспішайте робити добро!» Він сам поспішав і на кожному кроці творив його.   Мудрий педагог наголошував на тому, що кожен  повинен усвідомити, що людина починається з добра. Вона ж – творець добра. Свідченням цього є його  розсудливі думки :

 

 

Дякую за увагу!

 

Використана література :

 

1. Захаренко О.А. Поспішайте робити добро.-Черкаси,1997.-28с.

2. Захаренко О.А. Слово до нащадків .- К.: Богданова А.М., 2006.-216 с.

3. Єрохіна І.  Традиційне родинне виховання в українській родинній сім’ї // Рідна школа, 1998. - № 7-8, с.31

4. Ященко Т.О. Родинне  виховання на  засадах народної педагогіки // Педагогіка і психологія, 1997. - № 2, с.88-94